icon-rss-large

Реєстрація | Вхід

Подписаться на RSS

Андрій Романович: "Основна задача юніорської збірної — підготовка гравців для національної команди"


Головний тренер жіночої збірної України (U-18) і тернопільської Галичанки Андрій Романович проаналізував виступ команди на чемпіонаті Східно-європейської зональної асоціації волейболу (EEVZA), де наша команда, посіла 3-е місце. 

— Андрію Васильовичу, напередодні  змагань у Тбілісі ви говорили, що після його закінчення можна робити висновки та визначити напрямки роботи. Отже почнемо.

— Що стосується висновків, в першу чергу, треба працювати над технікою. Якщо відштовхуватися від змагань в Грузії, то ми можемо орієнтуватися на збірну Росії — зіграний колектив, який в кожному амплуа має гравців, котрі і в технічному, і в тактичному плані досить високого рівня. Чого у нас і близько немає. Ця збірна, до речі, посіла 7-е місце на чемпіонаті світу серед юніорів.

У складі збірної України, на мою думку, тільки три волейболістки відповідають міжнародному рівню в цій віковій категорії. Досить таки навчена вже ліберо команди Христина Нємцева. В цьому сезоні вона регулярно виходить на майданчик у складі Хіміку, і це, звісно, теж дається взнаки в плані досвіду та майстерності. Другий гравець — Юлія Бойко. Вона також добре навчена, боєць за характером, за морально-вольовими характеристиками вже на непоганому рівні. Якщо говорити про перспективу, то ця волейболістка з невеликим для волейболу зростом 1,77 може в майбутньому стати відмінним гравцем в команді Суперліги і в національній збірній, адже я розглядаю юніорську збірну як резерв головної волейбольної команди.

Далі Юлія Яструб, яка вперше була задіяна в збірній цього віку. Ця волейболістка серйозно виросла останнім часом. Але на сьогоднішній  день при тому, що вона добре показала себе у грі на задній лінії, тобто в прийомі та захисті, відсутність практики на такому рівні не дозволила їй реалізувати свій потенціал в атаці.

Продовжу характеризувати дії волейболісток на змаганнях в Тбілісі. Вихованка Волині, центральна блокуюча Тетяна Яцків — гравець з хорошим характером, морально-вольовими якостями, але ще недостатньо навчена в атаці в силу того, що у луцької команди є своя тактика. У неї немає в арсеналі атаки, яка зветься "забіг за голову". Вона отримала завдання вивчити цей елемент до наступних змагань. Це важливий елемент тактики команди, тому що, коли зв’язуюча на першій лінії, можливості розриву блоку без уходу за голову практично немає. Тим більше, що Тетяна не грає в третій зоні швидко, грає — метрову передачу. При трьох нападниках на передній лінії вона з одним блокуючим справляється добре, з двома — ні.

Діагональна Юлія Микитюк, яка зараз знаходиться в системі Хіміку. Має зріст 192 см, але всього лише два роки займається волейболом, тому їй потрібен час, щоб вона наздогнала більшість своїх ровесниць і в технічному плані, і в тактичному. На мою думку, вона подає дуже хороші надії в силу свого бажання, характеру та керованості. Якщо складуться всі фактори, це може бути гравець національної збірної.

Друга центральна блокуюча. В конкуренції ми пробували кілька гравців на цю позицію. Раніше тут грала Тетяна Машковська, але на цих змаганнях ми прийшли до висновку, що краще виглядає вінницька волейболістка Діана Франкевич. Дівчинка швидка, стрибуча, але з нею треба ще чимало попрацювати в технічному плані. Як блокуюча вона проявила себе на цих змаганнях дуже непогано, навіть незважаючи на те, що в клубі тренери ії не випускають на цій позиції. Говоритимемо на цю тему з Юлією Якушевою — головним тренером Білозгару. Хотілося б, щоб вона все ж таки мала практику на позиції, яка нас цікавить — і могла приносити користь і собі, і клубу, і збірній.

— Буде контакт з усіма тренерами усіх клубів, представники яких виступають в юніорській збірній?

— Звісно. Планую будувати роботу саме так. Завжди нормально спілкуюсь з тренерами напередодні змагань, звісно, поспілкуюсь і по їх закінченні. В будь-якому разі хочу подякувати тренерам за те, що відпустили спортсменів. Спілкування тренера збірної з клубними тренерами — це нормальне професійне відношення. Дякую і ФВУ за перенос матчів чемпіонату за участю команд, гравці яких виступали за юніорську збірну.

— Продовжимо по персоналіями…

— Так. На позиції основного зв’язуючого діяла Олена Стасівська. Тут у нас така ситуація. Раніше на цій позиції в збірній також була задіяна Ілона Сусідко — волейболістка приблизно одного рівня підготовки із Стасівською. Причому вони доповнювали один одного, кожна зі своїм малюнком гри, і на останньому відборі це було несподіванкою для наших суперників. Але Ілона вирішила отримувати освіту в Польщі і зараз відповідно ії в збірної немає. Друга зв’язуюча в збірній зараз волейболістка 1999 року народження — Ольга Власова. У неї попереду ще чималий обсяг роботи. У Стасівської інша проблема — нестача ігрової практики, а разом з цим і досвіду, хоча деякі партії у матчах Суперліги вона і витягувала. У складі клубу Олена ще не грала в якості основної зв’язуючої.

— Чи довго визначалися зі складом на змаганнях?

— Упродовж першого дня. В тому числі і через це ми провалилися в першому матчі — з Латвією, яка у підсумку посіла останнє місце. Вийшло, що саме ця гра стала ключовою в тому, що ми зайняли третє місце, а не друге.

Провалили ми і останню гру — зі збірною Росії, хоча у волейболісток було велике бажання виступити якомога краще. Але суперник, де кожний нападник зростом під 190 і за 190, просто переїхав нас.

Отже, основна задача юніорської збірної — підготовка гравців для національної команди. З колом волейболісток ми на даному етапі визначилися, визначили напрямки роботи. Ось на найближчому турі Суперліги зустрінусь з головним тренером першої збірної Гарієм Єгіазаровим, розповім, чим дихає юніорська збірна (бесіда проходила напередодні матчів Галичанка - Сєвєродончанка. — прес-служба).

Джерело: ФВУ


  Всего комментариев: 0
avatar